Політика і мораль

Політика і мораль

Автор
Опубликовано: 133 дня назад ( 5 апреля 2018)
Рубрика: Поговорим
+1
Голосов: 1
Вчера: 1
Сегодня: 1
30 дней: 17

 Політика взаємодіє не тільки з економікою , але й з іншими сферами суспільства : культурою і наукою , правом і ідеологією , етикою і мораллю. Зупинимося лише на взаєминах політики з мораллю. Для цього  досить вагомі підстави. По-перше , політика і мораль мають спільну якість , адже обидві становлять організаційні , регулятивні , контрольні сфери суспільства. У той же час вони мають відмінності і взаємодіють досить суперечливо. По-друге , українське суспільство , як і суспільства інших країн СНД , є у стані переходу від тоталітаризму до демократії , еволюціонує від аморальної до якісно нової політики , яка керується певними моральними засадами. По-третє , у певних колах людського соціуму склалося вкрай негативне уявлення про політику , як явище аморальне за своєю сутністю і як брудну справу, якою не повинна займатися порядна людина. Частково цьому маємо завдячити самій політиці , оскільки її дії , м'яко кажучи , не завжди були високоморальні. З іншого боку , певний внесок тут зробили численні художні твори , герої яких інтерпретують політику , владу , у першу чергу , як таку , що покликана спричиняти біль і приниження громадян , а порядність їй може тільки завадити. 
 Отже , який зміст і специфіка взаємин політичних і моральних регуляторів суспільства? 

 Ця проблема обтяжувала думки мислителів усіх часів : від легістів Стародавнього Китаю до багатьох політологів , соціологів і психологів сучасності. У цілому щодо відношення політики і моралі в історії філософської і політичної думки можна виділити три основні течії . Одні дослідники (Макіавеллі , Моска , Міхельс , Бентлі , Бьорнхем, Г. Кан та ін.) обстоювали тезу заперечення будь-якої самостійної ролі моралі у політиці. Другі (Платон , Арістотель , Фромм , М. Мемфорд , Дж. Хакслі та ін. ) , навпаки , розчиняли політичні підходи у морально-етичних оцінках , розглядали останні провідними і для цієї сфери людської діяльності. Треті ( А.Швейцер , М. Ганді, А. Ейнштейн та ін. ), наполягали на можливості й необхідності поліпшення політики мораллю.

 Істина полягає в тому , що обидва явища виконують регулятивні функції . Водночас функціонування їх суттєво відрізняється одне від одного . Обидва діють певною мірою автономно. Крім того , на відміну від політичної організаційно-контрольної сфери , мораль не має речових форм регулювання. Вона не матеріалізується в інституціях влади , апараті управління , позбавлена центрів управління і засобів зв'язку. Мораль об'ктивується у мові і реченні , та понад усе - у відображенні , в ознаках і властивостях інших суспільних явищ. Та , незважаючи на це , мораль всеіснуюча , охоплю сутності , що управляють суспільством , усі феомени політики . Специфічність дії моралі й у тому , що вона , виконуючи регулятивні функції , поширює їх на політику , хоча й стоїть поза нею . Мораль обмежує політику , свободу безконтрольної політичної дії.

Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Нашли нарушение или ошибку? Пожаловаться на страницу